В 1770 м. Леопольд Моцарт повіз сина в турне по Італії. Програми, з якими виступав 14нлітній підліток, вражали просторістю й складністю. У них демонструвалася не тільки техніка гри на клавірі, але й чудова композиторська майстерність хлопчика, властивий йому дарунок імпровізації. pvhminsk - стеклопакеты в минске.
У Болоньї Вольфганг витримав складний екзамен з композиції, і місцева Філармонічна академія обрала його своїм членом. У свою чергу дирекція Миланского театру замовила йому оперу "Митридат, цар Понтийский", яка була зіграно 20 раз підряд при переповненому залі. Не менший успіх мала двома роками пізніше й друга опера Моцарта "Лючио Силла". Однак постійного місця в Італії юному музикантові одержати не вдалося.
У цей час у Зальцбургові вмер архієпископ, що поблажливо ставився до частих отлучкам Леопольда Моцарта. Його місце зайняв граф Ієронім Колоредо, що не терпів оперної музики. Він починав, що підлеглі йому музиканти не повинні витрачати час на таке неблагочестиве заняття, як твір опер, та ще для закордонних театрів. Моцартам було наказано спішно повернутися додому, і в березні 1773 г. Вольфганг назавжди покинув Італію. Щаслива пора дитинства, повного різноманітних вражень, блискучих успіхів і райдужних надій на майбутнє, залишилася позаду. Починався новий етап життя.
Моцарт був приречений на животіння в маленькім закутковім містечку. Усе обтяжувало тут 17елітнього юнака: і рабська залежність від грубого й деспотичного архієпископа, і чванство місцевої аристократії, і відсталість обивателів. У Зальцбургові не було ні оперного театру, ні відкритих концертів, ні зустрічей із цікавими освіченими людьми. Відлучатися без дозволу з міста й тим більше писати для кого-небудь опери юному Моцарту строжайше заборонялося. День його починався в приймальні архієпископа, де він з іншими слугами очікував наказів, а ввечері випливав виступ у якості клавесиниста або скрипаля в закритому концерті.
|