ПОСТУПКИ. ПЕРЕДЧАСНА КОНЧИНА

Після прем'єри "Дон Жуана", що відбувся в Празі, австрійський імператор був змушено піти на деякі поступки. Вольфгангу запропонували зайняти місце придворного музиканта замість, що недавно помер Глюка. Однак це почесне призначення принесло композиторові небагато радості. Віденський двір ставився до нього як до пересічного автора танцювальної музики й замовляв менуети, лендлери, контрданси для придворних балів… Але ж в останні роки життя великий композитор склав три симфонії (мі-бемоль мажор, сіль мінор і до мажор), а також опери "Так надходять усі", "Милосердя Тита" і "Чарівну флейту". Любая фотосьемка фотостудия на Войковкской.

Раптова смерть наздогнала Моцарта 5 грудня 1791 г. у Відні під час роботи над заупокійною месою - грандіозним добутком для хору, солістів і симфонічного оркестру. Напередодні до нього звернувся одягнений у чорне незнайомець, який запропонував написати реквієм і заплатив щедрий аванс. Оточений похмурою таємничістю замовлення породило в недовірливого композитора думка, що цей добуток він створює до свого похорону. Пізніше загадка була розкрита: якийсь граф Штуппах розважався тим, що купував в авторів різні композиції, переписував їх і видавав за свої власні.

Втративши в той рік дружину, граф задумав ушанувати її пам'ять виконанням реквієму, а заодно й привласнити черговий чужий твір. Із цією метою він послав до Моцарту свого керуючого, який і вів переговори з композитором. Однак на збуджену уяву втомленого, змученого постійними негодами й тривогами генія ці дивні обставини подіяли угнетающе.

Передчасна кончина "пануючи музики" від "гострої сыпной лихоманки" глибоко потрясла сучасників. Моментально поширилася поголоска про те, що він був отруєний ртуттю. Однак для цих слухів не було серйозних підстав. Уже в наш час учені дійшли висновку, що безпосередньою причиною смерті композитора стала стрептококова інтоксикація в комбінації з нирковою недостатністю. Бронхопневмонія й крововилив у мозок лише прискорили трагічний кінець. На думку медиків, подібний стан міг викликати марення й привести вмираючого до похмурих думок про отруєння. Втім, є й інші версії. Учні композитора багато чого приписували фантазіям Констанції, гостро нуждавшейся в грошах. Трагічна, у смаку століття романтика із заупокійною месою по самому собі могла послужити гарною підмогою при розпродажі творчої спадщини чоловіка.