ВАЖЛИВІ ВІХИ

Розробка диференціального й інтегрального вирахувань з'явилася важливою віхою в розвитку математики. Велике значення мали роботи Ньютона по алгебрі, інтерполяції й геометрії. Завдяки ньому алгебра остаточно звільнилася від геометричної форми; і його визначення числа не як збори одиниць, а як відносини довжини будь-якого відрізка до відрізка, прийнятого за одиницю, з'явилося важливим етапом у розвитку вчення про дійсне число

ДО 1695 м. Ньютон уже був визнаним генієм, знаменитим ученим, до думки якого прислухалися не тільки англійські, але й іноземні колеги.

Однак, крім наукового таланта, Исааку були властиві порядність і серйозне відношення до справи. Саме ці якості послужили підставою для призначення Ньютона доглядачем Монетного двору. Крім того, йому було доручено перекарбування всіх англійських монет. Доля надала великому вченому шанс залишити свій слід не тільки на науковому, але й на суспільнім поприщі. Як завжди, Исаак склав строгий план дій і в першу чергу навів порядок серед працівників Монетного двору.

Потім він розв'язав стати справжнім хазяїном на новім місці й досконально розібратися у всіх процесах, що перетворюють золоті й срібні злитки наприкінці шляху в дзвінкі монети. Крок за кроком він розібрався не тільки в технології виготовлення грошей, але й зовсім точно визначив методи, якими користувалися фальшивомонетники та інші авантюристи. Збройний подібними знаннями, професор розкрив діяльність більш 100 аферистів і зрадив їхньому слушному суду. Діяльність Ньютона поступово принесла успіх - потік фальшивих монет став висихати. Поряд з карбуванням нових монет ця сторона роботи вченого зіграла величезну роль у стабілізації економіки Англії в один зі складних періодів її історії. В 1699 г. у якості дяки від уряду Ньютон одержав довічне високооплачуване звання директора Монетного двору, що ще більш зміцнило його положення: тепер він обертався в самих впливових колах Лондона, що визначали державну, фінансову й економічну політику країни.

Такі ж твердість духу й талант, як у боротьбі з фальшивомонетниками, Ньютон виявив і на пості президента Лондонського королівського суспільства (з 1703 г.). Із властивої йому докладністю він спочатку ретельно вивчив його історію, перегорнув усі протоколи засідань і тільки після цього прийнявся за перетворення. Перше, що він зробив, - став особисто вести всі засідання. Учений звернув увагу на те, що в ході нарад багато часу витрачалося на порожню балаканину кроком, що тому випливає, Ньютона стало написання роботи "Схема зміцнення королівського суспільства", у якій він чітко сформулював, якого типу дискусії повинні проводитися на засіданнях. ДО 1710 г. у діяльності Суспільства намітився явний прогрес: кількість членів зростала ( у тому числі й за рахунок молодих талантів), підвищувався науковий рівень засідань, регулярно показувалися досвіди. Усе це свідчило про те, що англійці, завдяки сміливим ініціативам і твердості характеру Ньютона, упевнено виходили на передові позиції у світовій науці.