ВІЙНА В ЄВРОПІ. ВІЙСЬКОВИЙ ПЕРЕВОРОТ

В 1813 м. Наполеон усе ще воював у Європі. У травні він завдав несподіваного удару під силу союзників у Лютцена, у жовтні відбулася знаменита "битва народів" під Лейпцигом. У боях при СениДизье, у Бриенна, при Шампобере французький імператор знову виявив незвичайний талант воєначальника. І все-таки у квітні 1814 г., після того як російські війська зайняли Париж, відбулося його падіння. Бонапарт підписав договір, що зберігав за ним звання імператора, що й надавав йому в довічне володіння острів Ельбу, туди він той година ж і відправилася. Поставляем по лучшим ценам плитка с доставкой на дом.

Однак зобов'язання, прийняті за договором Фонтенбло, виконані не були. Наполеон був розлучений із дружиною Марією Луїзою й із сином. У Парижу побоювалися майбутнього Наполеона II, і, щоб унеможливити поява на троні продовжувача династії Бонапартов, було вирішено сина французького імператора перетворити в австрійського принца. Батька йому повинен був замінити дід, імператор Франц, у палаці якого й виховувався майбутній герцог Рейхштадтский. отделка стен на кухне фото.

Але остаточно великий полководець, державний діяч, людина незвичайної долі Наполеон Бонапарт зійшов з історичної сцени в липні 1815 г. після невдалої спроби повернути влада в результаті військового перевороту. Шість років після цього на загубленому в океані скелястому острові Св. Олени ще тепліло життя людини, що пережила свою славу. Це була агонія, що розтягся на довгі місяці, в'язня, приреченого на повільну смерть. Він умер у повній самітності 5 травня 1821 г. від раку шлунку.

Немає сумнівів у тому, що Бонапарт був геніальною людиною. Однак у Франції того часу жили й інші не менш обдаровані люди. Серед них, наприклад, був Массена, що визнається військовими авторитетами набагато більш здатним полководцем, чому імператор, а також Моро, як стратег, що анітрошки не уступав Наполеону. Але лише в Бонапарта була дивна здатність гіпнотизувати маси, вселяти в них нічим непохитна довіра до себе, що майже завжди доходило до самовідмови, до втрати інстинкту самозбереження. Цією своєю здатністю імператор уміло користувався, саме в ній і таївся секрет його блискучих перемог. Бонапарт постійно ризикував життям, ризикував і вигравав. Так було до фатального походу в Росію, де щастя відвернулося від нього. Постійні удачі, які він завжди дуже вміло декорував, створили йому популярність серед народу, і він уміло скористався нею, щоб піднятися на таку висоту, про який на початку життя й мріяти не сміливий.